Дощ... І знову сліз небесних ріки
На землю ллються невблаганно,
І знов людські гріхи змивають
Потоки праведні старанно...
...І знов мільйони чистих крапель
По вікнах по моїх стікають,
І знов мелодію чарівну
об парасольки вибивають...
... І знов думки мої погані
Зникають враз самі собою...
І знов наповнюється все
Криштально-чистою водою...
...І знову дощ. І сірі хмари
Блакить собою застеляють
І знов пекуче літнє сонце
Собою вперто затуляють...
... І знову дощ. І клонить в сон
Від цих дощу чарівних звуків,
І мабуть я вже засинаю,
Бо випав олівець із рук...
...І знову дощ...