Тетяна Чорновіл ЗИМА ДОЩАМИ...
Холодними вологими ночами,
Не дочекавшись крижаної стужі,
Зима невтішно схлипує дощами
У повні неба хмарного калюжі.
Чи кава, чи то ніч у смутку неба
Зими плачі довершує ковтками.
Ще чашку ночі, зимо? Сліз не треба!
Хіба світанку з хмарними вершками.
Крайнеба, мов дощу стібками шите,
На денці чашки відчуття напою.
Чи вдасться сном до ранку осушити
Цю темну ніч з зимовою журбою…
08.01.2014 18:48 Антоніна Грицаюк |
 Ох загуляла зима, загуляла! Новий рік без снігу, коляда теж! Навіть не віриться, що йдуть Різдвяні свята! Вірш сподобався! |
08.01.2014 17:24 Олена Вишневська |
 А мені дуже сподобався другий катрен, особливий якийсь! Чудово! |
08.01.2014 17:16 Маріанна => © |
 Так справді хочеться хоча б сном осушити цю темну ніч. |
08.01.2014 16:28 Ганна Коназюк |
 Світанок з хмарними вершками... - дуже-дуже гарно!!! Вірш - класнючий! І картиночку підібрали дуже вдалу! Сподобалось!!! |
08.01.2014 13:57 Оля Стасюк |
 а в нас тільки один був..... і снігів не видно.... так що присилайте і ці дощі, якщо не жаль) гарний віршик, тільки сумний дуже. |
08.01.2014 12:53 Каранда Галина => © |
 гарно. шкода, що дощами... |