03.01.2014 00:16
для всіх
208
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Кленові настрої

Кленові настрої

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Не губи, клене, в вітряну стужу,

Лист останній, мов спогад осінній,

Бо на ньому зима тільки іній

Зледенить у снігу замість рос.


Я з зимою змиритися мушу,

Щоб зігріти твій спогад думками,

Дочекайся і скресни бруньками,

Як весною відступить мороз.


Крізь зашерхлих сережок незгоду

Зимно мліє рожевий світанок.

Щось шелеснув листок наостанок

У сипких снігопадах жалю…


Не розхитуй гілками в негоду

Заметілі зневір своїх хмурих,

Я листок твій знайду в кучугурах

І до жару щоки притулю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.01.2014 16:48  © ... 

Дякую всім за чудові відгуки! З Новорічними святами всіх нас!

 04.01.2014 19:44  Антоніна Грицаюк 

Гарний, чуйний вірш!

 04.01.2014 16:33  Світлана Рачинська => © 

За сережки аж подих захопило) Ваше - змиритися - завжди мудре і вчасне) Прекрасно! З Новим роком!!!)

 04.01.2014 12:56  Тадм 

класно

 03.01.2014 20:53  Оля Стасюк 

гарно. знаєте, згадала один вірш Ліни Костенко... про дівчинку, яка з кленових листочків робила кольорових мишок.

 03.01.2014 10:56  Тетяна Белімова => © 

Чудова розмова з кленом))

 03.01.2014 08:50  Деркач Олександр => © 

З такою зимою можна і примиритися) особливо як листочок притулити) Класно, сподобалось!

 03.01.2014 00:01  Каранда Галина => © 

під настрій якраз... чудово.