Кленові настрої
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Не губи, клене, в вітряну стужу,
Лист останній, мов спогад осінній,
Бо на ньому зима тільки іній
Зледенить у снігу замість рос.
Я з зимою змиритися мушу,
Щоб зігріти твій спогад думками,
Дочекайся і скресни бруньками,
Як весною відступить мороз.
Крізь зашерхлих сережок незгоду
Зимно мліє рожевий світанок.
Щось шелеснув листок наостанок
У сипких снігопадах жалю…
Не розхитуй гілками в негоду
Заметілі зневір своїх хмурих,
Я листок твій знайду в кучугурах
І до жару щоки притулю.
