Стус
Соловію, соловію!
Розбуди мою зорю -
може вижити зумію,
як згоріти не згорю.
Соловію, усміхнися!
Ти мене переживеш,
співом-тьохканням у листі
мертву душу геть проймеш.
Я помру або загину,
не закінчивши сонет,
а ти будеш Україні
дарувати свій куплет.
Соловію, соловію!
Вже близенько смерть оця,
то навчи, нехай я вмію
доспівати до кінця...
