Глухий кут
з рубрики / циклу «Про долю»
Куди не гляну глухий кут,
Кругом безвихідь, страшна тьма,
Немов настав той страшний суд,
І в тому виходу нема.
Все сплюндрували, все зганьбили,
Народ пусте нехай терпить,
Немов хреста в серце встромили,
Та настає розв’язки мить.
Зневіра ходить душу рве,
Серце пече, в грудях болить,
Народ усе переживе,
Та він прокинувсь, він не спить.
м. Славута,
