Вони нас відчувають
Щоби не плакати й не сумувати
За тими, кого поруч вже нема,
Намрію, що поїхали в країну,
Де тільки на замовлення зима.
Де сонце не пече, а ніжно гріє,
Де чисті ріки – хочеш, воду пий.
Країну цю ніколи не накриє
Страшне цунамі, грізний буревій.
Хоч звичного зв’язку у них немає,
Про нас все знають, все. І повсякчас
Вони нас люблять ніжно, й пам’ятають
І попередити зуміють нас
Про щось важливе, щастя чи гіркоту,
Про дощ чи снігопади інколи…
Та сумно тільки те, що знову з ними
Нам більше не зустрітись на Землі.
Харків, Грудень 2013 р
