Погасло світло у останньому вікні,
Усі давно відкинули роботу,
А ти шукав розради у вині
І заїдав цукерками свободу.
Тебе тримали у міцних тисках,
Лиш ніч тобі здавалась не такою,
Затягували душу у тісних пасках,
Ти лиш вночі ставав самим собою.
Писав про те чого не відчував,
Писав про видуманих друзів,
Ти навіть сам себе не знав,
Свій дивний світ назавжди звузив.
Закінчились вірші, поеми і пісні
І стихла вся місцева ницість,
Хоча ти не такий як всі
Але і є ти особистість...