З даху капотить. За миттю мить.
З даху капотить. За миттю мить.
Не сніг, не дощ: відчай – біль.
Кристалик за кристаликом
На незагоєну рану сіль.
Кохаю маленьку і вже дорослу,
Більшого за мене зросту.
Таку симпатичну, незрозумілу,
Радість для генія і для дебіла.
Пісня для Нгуми чи Гаутами,
Хтиві валторни, бездумні тамтами.
Музика шарварку, а не спочину.
Ельфи заплакані і паланкіни,
Що приховають постать графині.
Співає Орфей, виграє Паганіні,
Виводять цикади, а диригує
Моцарт воскреслий, що не жалкує
За чемним Сальєрі. Геній був добрий?
Всі ми гієни, вовки та кобри,
Всі ми Пізони та гарібальдійці
У заколотах, повстаннях, бійці:
Всі ми втікаємо свого спасіння…