Маленька помічниця

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

В інтернеті сидить мама,

У родині справжня драма,

В кухні хазяйнує тато,

Там роботи є багато.

А маленька Марусина,

Мов доросла – не дитина,

До худоби пішла в хлів,

Тут без зайвих уже слів.

Господиня, що казати,

Козі треба виживати,

– Ох, Марусю, схаменися,

Всюди добре роздивися.

Марно я терплю ці муки,

Дуже ще маленькі руки,

Я коза уже в літах,

Снишся ти у страшних снах.

Нема мами поклич тата,

Бо коза я ще й рогата,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Отой клятий ноутбук,

Не стерплю пекельних мук.

м. Славута,