Olga (Кобилянська)
з рубрики / циклу «Ukrainian version»
Ти йдеш угору,
потім знову – вниз,
Ти пишеш лист до Лесі Українки.
Блакитна квітка – це ознака жінки
(Шалена пристрасть своєрідних рис).
Ти чуєш біль.
Усе твоє життя –
Вагон метро на станції «Хрещатик».
Як вуличний засніжений ліхтарик,
Ти буковинське чистеє дитя.
Настане час – до нас,
сюди прийдеш,
У чорних горах заспіває сойка…
Як відображення усіх казкових гейш –
Моя «Земля». Моя «Царівна». Olga.
