Окрайчик хліба
з рубрики / циклу «Про Природу»
Окрайчик хліба – це святе,
Коли голодний помирає,
Коли багатий – це пусте,
А бідний ціну тому знає.
Блищать голодні оченята,
В них до життя вогонь горить,
Дали хлібець – діждалось свята,
Яка щаслива йому мить.
Тут не до ласощів це так,
Окраєць хліба – насолода,
Не знає шоколаду смак,
Зжальтеся, як є нагода.
Батьки дали йому життя,
Для чого? Самі того не знають,
Не треба вже для них дитя,
Де взяти випити шукають.
Його дитинство заблукало,
На перешкоді шлях тернистий,
Дитя за мить доросле стало,
А світ такий вузький та тісний.
Сьогодні вдосталь всього є,
А завтра, що на нас чекає,
Хоч і дитя, то не твоє,
Воно ж лиш хлібчика благає.
м. Славута,
