25.01.2014 02:49
for all
287 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Окрайчик хліба

Окрайчик хліба

Окрайчик хліба – це святе,

Коли голодний помирає,

Коли багатий – це пусте,

А бідний ціну тому знає.


Блищать голодні оченята,

В них до життя вогонь горить,

Дали хлібець – діждалось свята,

Яка щаслива йому мить.


Тут не до ласощів це так,

Окраєць хліба – насолода,

Не знає шоколаду смак,

Зжальтеся, як є нагода.


Батьки дали йому життя,

Для чого? Самі того не знають,

Не треба вже для них дитя,

Де взяти випити шукають.


Його дитинство заблукало,

На перешкоді шлях тернистий,

Дитя за мить доросле стало,

А світ такий вузький та тісний.


Сьогодні вдосталь всього є,

А завтра, що на нас чекає,

Хоч і дитя, то не твоє,

Воно ж лиш хлібчика благає.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.01.2014 23:29  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так цілком з вами згідна! Одне дитя викохане, а інше - знає ціну тому окраєчку хліба! 

 27.01.2014 20:09  Тетяна Чорновіл => © 

Актуальний вірш! Аж серце щемить. Багато є таких випадків!