Зелене диво
Він - не мисливець... Якось вранці на прогулянці
Серед сніжинок, що вкривали сірі вулиці,
Впіймав зеленого метелика в долоні
І хоч не стримував маленького в полоні,
Зігрівшись в затишку тепла рятівника,
Барвистокрилий наче трішки придрімав.
Життя без невагомих крил здалось отрутою,
Вона б забула, та розквітло серце рутою.
Той дотик крил в душі, неначе оксамитом,
Торкався струн таємних. А тепер незвично.
Так необачно клітка відчинилася:
Ті крила у неволі вже стомилися...
Вона щодня до зір осяйних підіймалась,
Впустила крила раптом, мріями загралась:
Зелений, як в саду неспівший плід, імаго
Піднявся у політ свободи в ритмі танго.
Хіба ж не знав, малий, зима – не красне літо,
Куди тепер в такий мороз йому летіти?
________________________________
Якщо це ти знайшов мале зелене диво,
ПрошУ лиш, поверни! Вона буде щаслива!
06 лютого 2014 р.
.gif "{#}")
Зелений метеличок! Чого ж ти зелений? Чи це твій колір? Чи від незнання? Спіймався, горопашний... І хочеться літати, але крила вже відвикли? І хочеться здійнятися, та холод лютий не дає? І хочеться втекти із долоней, але ж вони бувають ніжні? 
