07.02.2014 16:14
18+
214
    
  9 | 9  
 © Олена Вишневська

Намріяне

Намріяне

Він ті очі в засніжені ночі намріяв сам,

І не знав: як тепер вже без неї дихати.

Вона ніжно вривалася в сни його, тихо так,

І писала листи, бо розведені по берегам...


Він розважливий зАвжди, та ніби знайшов маяк,

І у світлі софітів розгледів таємний знак.

Поворот пропустили... Назад повернути як?

А вони ж не відчули ще навіть цілунків смак...


Він хотів зупитинись - вона не приймала дій...

Він хотів лиш... А знаєш, не варто вже більше слів...

Він

    торкався

                 вустами

                             вологих

                                         від щастя вій, 

А вона 

          прокладала 

                            місточок

                                          до спільних снів...



07 лютого 2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.02.2015 00:52  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно, справжня жінка.

 08.02.2014 21:47  Антоніна Грицаюк 

Відчувається, що весна на порозі! Кохання, кохання і ще раз кохання!

 08.02.2014 12:30  Зав`ялова Валентина => © 

Талановито. Нагадує Висоцького: "...а у дельфина порвано брюхо винтом..."

 08.02.2014 08:14  Деркач Олександр => © 

да, бува так заплутано -знаки, маяки, але ж процес))головне щоб красиво))..да а спільні сни це добре, тут головне щоб сновидіння не переплутати, бо буває таке насниться, що супутнику по коханню краще не знати)))

 07.02.2014 21:21  Тадм 

ніжноооо

 07.02.2014 19:44  Тетяна Чорновіл => © 

Тендітна ніжність. Гарно!

 07.02.2014 17:31  Світлана Рачинська => © 

Пречудово) Оленко, дуже все класно! Особливо останній... Так чуттєво...

 07.02.2014 09:56  Тетяна Белімова => © 

{#} Надзвичайно все спадобалося! І маяк земної любові, якій посилає сигнали мандрівникові. І зустріч, коли тремтять вії під цілунками, а слова тікають сходинками! 

Браво!!!