07.02.2014 16:08
для всіх
181
    
  2 | 2  
 © Зоб

Коли зійшла у небі вечірняя зоря

Мені сказала ніжно, що ти лише моя.

Почув "кохаю, милий" -  відразу у ту ж мить,

Душа моя зраділа і серденько не спить.

Відчув твою тривогу, тремтіння у руках,

Почув, що я приходжу до тебе в твоїх снах.

Почув, що ти сумуєш, коли я не з тобою,

Завжди мене чекає на річці, під вербою.

І поєднались душі, летіли аж за хмари -

Було то справжнє диво, кохання дійсні чари.

Споріднені ті душі завжди будуть літати,

Вони ж бо присягнули до віку так  кохати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.02.2014 11:16  Світлана Рачинська => © 

дуже гарно!

 07.02.2014 10:27  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно, авторе! Так мелодійно! Моє вам чудово!