22.02.2012 21:40

-

327

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Чом, зимо, сумуєш

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

– Чом, зимонько, з небес кудлатих 

Все сиплеш ти сніги сумні? 

– А як мені не сумувати? 

За кілька днів – кінець мені… 

– Чому, скажи, бурульки плачуть 

І росять сльози на вікні? 

– Згубили десь мороз, і бачать, 

Що скоро вже кінець мені. 

– Чому це стрепенувся тихо 

З-під снігу пролісок у сні? 

– Бо сонце скапує відлигу, 

Ой, чую я – кінець мені… 

– Невже пора настане млосна, 

Земля розквітне повесні? 

– Вже скоро! Я хоч високосна, 

Прощайте, бо кінець мені!