А за вікном йде дощ,
Чи може просто як і я,
Сумує небо
Й на вікні тремтить сльоза
Я йду, а очі опустились
І знов думки, сумні думки.
Можливо і сльоза скотилась,
Але усмішка на лиці.
Ніхто не знає що в душі
Бурхливі хвилі,
А сміх, що на моїх устах
Не щирий
Луцьк,