07.02.2012 00:42
-
469
    
  3 | 3  
 © Чернуха Любов

Небо

Небо

В лазурнім небі чайка білосніжна, 

Малює гори помахом крила. 

А я лежу в траві зелено-пишній 

І мені казку шепоче ковила. 

Так безкінечно буду я дивитись, 

В безмежну даль космічного єства, 

Що встигне сонце, м’ячиком скотитись 

Й росою вкриється притоптана трава. 

На тому небі розповідей сотні, 

На всі питання відповіді є. 

Дощем остудить, коли дні спекотні 

І жаром сонця, взимку обдає. 

В нім глибина, в нім край моїх фантазій. 

В нім синь морів і синь твоїх очей. 

В нім білі коси довгоногих пасій 

І загадковість зоряних ночей. 



м. Кривий Ріг, лютий 2012 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.02.2012 14:00  Тетяна Чорновіл => © 

Красиві слова, красиві рими! Гарний вірш!

 07.02.2012 10:28  Сашко Новік 

Так, все там є. Особливо загадковість зоряних ночей

 07.02.2012 10:11  Субота Олександр 

Загадково,витончено...

 07.02.2012 00:49  Микола Чат => © 

Райдужно і натхненно!!!:)