15.02.2014 16:55
for all
180 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Піщук Катерина

Я з губ твоїх нап’юся досхочу

Я з губ твоїх нап’юся досхочу, 

Того чарівного, пахучого дурману

Пусти мене без крил взлечу

Подамсь у вись, до краю океану, 

А через мить уже назад примчу. 


Пусти мене в сади квітучих мрій, 

Я звідти принесу корзину квітів 

Набридло рухатися по землі сирій, 

Взлечу, хоча б, на крилах журавлів, 

А ти мене в думках своїх зігрій. 


Набридло рухатись по краю горизонту, 

Він нескінченний і веде в нікуди, 

Як на війні, між лініями фронту, 

Загину я, як гинули там люди, 

І віднесусь у вічную мерзлоту. 


Як на війні, в коханні почуваюсь, 

Уже байдуже: чи жива, чи мертва, 

Знесилена життям додолу опускаюсь, 

Але, на жаль, я не єдина жертва, 

І хай там що, - я гордо посміхаюсь. 


Знесилена життям спіткаюсь, піднімаюсь, 

Прямую далі, з вітром по путі, 

За всі гріхи покутуюсь і каюсь, 

Досягну те, що було на меті, 

І з вірою в душі невтомно сподіваюсь.



2012 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.02.2014 21:47  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую.)) 

 16.02.2014 10:58  Тетяна Белімова => © 

Хороший твір! Піднесений! Емоційний!
Вітаємо вас у нашому товаристві)))