Тиша
в заграві обрій. блискавки крізь дим
спадають стрімко в полисках і грім
розбитим склом відлунно тишу зрушив.
у схові зойк і безголосий крик,
і біль у скронях, і нервовий тик... -
я втратив день! його згадати мушу!..
мені не спиться. мариться мені.
- ...не слухай тишу... - лине в напівсні
й лягає шепіт на важкі повіки.
буремних днів невтомний рахівник
пливе крізь ніч у старому човні,
шумить вітрилом неспокійний вітер.
...і ллється какофонія мелодій,
немов об стінку б"ються камінці.
хоральні співи янголів співців
занурені в бурхливі темні води.
зірки в серпанку відстаней у часі -
загублені в блуканнях міражі,
у Всесвіті і зайві, і чужі
в чеканні перетворень і пояснень...
отим чеканням мучитися мушу
між зір і я, стривожений у сні.
і вже не спиться, мариться мені,
неспішно сум вповзає змієм в душу.
.gif "{#}")
Еме, Ви жодного дня не втратили! Бо ми не забуваємо) Згадуємо разом з Вами! Тривоги минуть! І засурмлять янголята з неба!!! І сум мине, бо він передвісник душевної гармонії!.gif "{#}")
