19.02.2014 21:53
18+
552
    
  7 | 8  
 © Оля Стасюк

Українцю

Українцю

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

Подивися, глянь-но на руїну!

Де вона, ця Мрія для життя,

Золота Шевченкова країна,

Вічно рідне диво Кобзаря?


Не дивись, прошу, на неї згорда.

Не вдалось добити – більш не смій.

Ти – дитя живучого народу,

Звідки в тебе говір цей лихий?...


Не зрікайся, не домучуй Неньку,

Збережи, бодай іще на мить:

Не для нас – то хоч би для Шевченка,

Це його земля, він їй болить!


Хоч би де які там перепони,

Хоч який тут холод чи нудьга –

Повертайся. Повертайсь додому,

Бо впадеш у світі в небуття.


Розбивай усі думки холодні,

Бережи в собі усе святе:

Це ж не рай, допоки є голодні.

Це ж не рай, допоки біль ще є…


І читай, прошу тебе, Шевченка.

Хочеш – вчи, а хочеш – осягни,

Тільки він ще знає, як цю Неньку

Витягти із спільної біди.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.02.2014 19:22  Деркач Олександр 

Чудові слова

 20.02.2014 12:16  Маріанна => © 

Гарно сказано!

 19.02.2014 19:35  Ганна Коназюк 

Чудовий вірш-звернення для кожного українця і грядущих поколінь! Гарно написано!

 19.02.2014 19:22  Тетяна Белімова => © 

Олю! Чудові слова! Не побачила пташечки? Чи цей твір на конкурс?