Дерево і Небо
Вона виростала з води,
з мокрих дотиків стиглої вишні,
з бажань, що пливуть червоним сиропом...
Дерев`яніли руки, тяглися,
тримали зірки, хапали в обійми,
боялись, що згаснуть, тремтіли,
вплітались у небо,
не хотіли його відпускати,
втрачати...
Не хотіли його втрачати,
кохали його білий туман,
де спати так солодко,
де не видно, що повернулися спиною ті,
хто обіцяли бути єдиним проти цілого світу.
