22.02.2014 21:06
18+
307 views
    
rating - | no usr.
 © Антоніна Грицаюк

Зіпізніле каяття

Зіпізніле каяття

Крихта розуму з’явилась,

Запізніле каяття,

Україна слізьми вмилась,

Згублені життя.


Досить смикати волосся,

Та ще й пики бити,

Страшне дійство відбулося,

Як надалі жити?


Хто замінить батькам сина,

А для діток тата,

Кілком стала давно спина,

Геть вже супостата!


Дощем плаче Україна,

Та рана ятриться,

Кругом крові по коліна,

Немов лихе сниться.


Сльози вмили Україну,

Вивернули душу,

В неї лізуть всі без впину,

Ще й трясуть, як грушу.


Як ввірвати ласий шмат,

Голови ламають,

Час навести у нас лад,

Мов щурі тікають.


Схід і Захід – одне ціле,

Одна наша мати,

Як забути наболіле,

Час хазяйнувати.


В борги ліземо – не каліки,

Вміємо працювати,

Поцілуємо святі лики,

Час всім відсіч дати.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись