24.02.2014 16:41
для всіх
276
    
  2 | 2  
 © Маріанна

Жалоба

Пустка від пожежі у серцях,

Чорний дим-в душі гарячий цвях,

Сльози не зросять уже землі,

Залишилися таки самі.


Кожному відлунює свій біль,

Порожньо. Віддати звідки сил?

Замкнено згорьовані уста,

Замітає снігом німота.


Сотня полягла - один в один,

Кожен брат комусь, а може, син,

Як забути втрату навіки?

Як змиритись, що лишився ти?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.02.2014 16:39  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую. Останні рядки якраз те, що болить найбільше мені.

 25.02.2014 10:33  Тетяна Белімова => © 

І тут ви так влучно в останніх рядках... Без слів!

 24.02.2014 19:20  Світлана Рачинська => © 

наша Нація в жалобі... Вони ж навіки у наших серцях!... Герої не вмирають!