26.10.2014 16:24
для всіх
309
    
  3 | 3  
 © ЛЮЛЬКА НІНА

Сумні лиця киян

Сумні лиця киян
Щоби наші Українці жили і трудились,
Їхні душі, лиця й очі, як зорі світились.

А сьогодні у Києві всі біжать і мчаться, 

Нема коли, нема часу навіть оглядаться.

Сходи, люди і машини – безліч їх в столиці, 

А усюди й повсякчас лиш сумнії лиця.


Лиш засмучені обличчя – ні усмішки на устах, 

Всіх долають тяжкі думи – ні іскорки у очах.

Щастя й радості в киян я не споглядала, 

Заклопотаність проблемна у них всіх витала.


І чому народ сумний, чому дума крає?

Чом веселощів не видно, усмішок немає?

Бо одні - багаті й сильні у житті при владі, 

А другії - бідні й хворі, дихають на ладан.


Протиріччя це тяжке, як рів поміж ними, 

Бо багатий лиш панує, а бідний лиш гине.

Ще додалось страшне горе - війна в Україні, 

Чорна біда: скалозуба смерть на сході нині.


Забирає кращі з кращих героїв народу, 

Ворог клятий нам несе скорботну жалобу.

Сум і туга, біль і смуток у людей в очах, 

Бо нема чужого горя, печаль на устах.


Боже милий, Всемогутній, наш Творець небесний, 

Дай народу України шлях життя прекрасний.

Щоби наші українці жили і трудились, 

Їхні душі, лиця й очі, як зорі світились.



с. Нижні Станівці, Буковина, 26.10. 2014.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.03.2017 01:14  мирослава => © 

вірш який дає можливість зрозуміти часи коли наступив смуток. війна.добре передали емоції стану тих днів.

 27.10.2014 13:33  © ... => Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, сум на лицях особливо у київському метро просто поражає. Вдячна за відклик.

 27.10.2014 13:06  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Це висока оцінка, за яку я Вам щиро вдячна. Мені би дуже хотілось, щоб лиця, душі і очі в людей посміхались.

 27.10.2014 11:56  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Звучить, як народна поезія. Наче звичайна та правдиво-щемлива! Кладу плюс - аби очі - зорями всміхались ; ))

 27.10.2014 08:16  Тетяна Белімова => © 

Все правильно підмітили.

 26.10.2014 19:09  Світлана Рачинська => © 

Чудово! Благі наміри. Благі прохання. Благий твір!