Чудернацьке коріння вплелося мені у мозок,
З голови, наче роги, не біле гіллЯ росте,
І я бачу, я бачу птахів під Великим Возом,
І я чую, я чую – по венах – «Аліготе».
Мій сап’ян черевиків затоптує кроки-хвилі
У дешеву позірність асфальтових роздоріж.
Де ви, милі мої, що здолали далекі милі?
Я надіюсь, що вас не купили за чорний гріш.
Тонкорунне мереживо в’яже удари серця,
І на гіллі моїм достигають плоди-роки,
Чудернацьке коріння вплітається глибше, в’ється,
І завісою перший сніг – на зворот руки.
22.02.2014
