Весна
Вона - щороку будить скрізь життя,
Любовним трунком душу щедро поїть,
Дарує незабутні почуття,
Глибокі рани в серці легко гоїть.
Вона - весна...
Як полум`я - легка й грайлива,
Росою вранішньою щедро вмита,
Як дівчина-вкраїнка - чорнобрива.
А її покрить всіми барвами полита.
Вона така...
Така безкрая, як височінь неба,
І ясна, наче місяць в темну ніч.
Такої іншої нема й не треба!
Вона, немов душа. Вона - не річ!