Незламний український дух
з рубрики / циклу «Про долю»
Морозить душу кожна звістка,
Мов та хуртовина,
Для Росії ласа кістка,
Куди лізуть, чого треба,
В кого запитати?
Не бояться гніву з неба,
Хочуть воювати.
Кістка ласа та цур тому,
В горлі застряне,
Повертайтеся додому,
Усім легше стане.
Україно, моя рідна,
Ми твої всі діти,
Чи ти Західна чи Східна,
Треба в мирі жити.
Так з’єднаймо свої руки,
З Львова і до Криму,
Щоб гордились нами внуки,
Ми за Україну.
Україну калинову,
За її простори,
Не дамо її нікому,
Не діждуть покори.
м. Славута,
