25.03.2014 14:29
лише 18+
192
    
  7 | 8  
 © Бойчук Роман

В тобі...

В тобі...

Своїм пером торкаю гладь твоєї шкіри,

Я про любов шепочу помахом руки.

І ніжні строфи всі, немовби струни ліри,

Весни моєї на твоїх снігах струмки.


Виводжу літери чуттєві і солодкі:

Вливаюсь відтиском пера у білий світ:

Стаю катреном, віршем і на мить коротку

Хмільним нектаром напуваю ніжний цвіт.


Зап"ястям правої руки веду, пульсую:

Твоєму диханню я ритму задаю...

В тобі зачатий і народжений весною,

І у тобі своє майбутнє затаю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2014 11:50  Ірина Червінська-Ман... => © 

цікава спроба подати процес написання вірша, взаємодію поета і листка, але... ви можете краще
немовби - разом, радила б навіть замінити на неначе.
у другому катрені тире, як на мене, зайве.

 25.03.2014 16:47  Дявяносто Девятьи Девять по Фаренг 

Иногда за надуманной красивостью образов теряется логика

 25.03.2014 16:38  Олена Вишневська 

Натхненно!

 25.03.2014 16:00  Світлана Рачинська => © 

гарні слова для початку майбутнього!
супер!

 25.03.2014 09:30  Тетяна Белімова => © 

Ви сьогодні із Анею на одній хвилі - хвилі народження поезії))) Аня нам відкривала секрети поетичної творчості))) Тепер ти, Романе!
У тебе натхнення - невід`ємна частина любові і весни! Чудово!

 25.03.2014 02:35  Мальва СВІТАНКОВА 

Цей вірш стане ще одним діамантом у вашій колекції.
Філігранно! :-)

 25.03.2014 02:31  Ганна Коназюк 

Гарно, чуттєво!...