Бойчук Роман В тобі...
Своїм пером торкаю гладь твоєї шкіри,
Я про любов шепочу помахом руки.
І ніжні строфи всі, немовби струни ліри,
Весни моєї на твоїх снігах струмки.
Виводжу літери чуттєві і солодкі:
Вливаюсь відтиском пера у білий світ:
Стаю катреном, віршем і на мить коротку
Хмільним нектаром напуваю ніжний цвіт.
Зап"ястям правої руки веду, пульсую:
Твоєму диханню я ритму задаю...
В тобі зачатий і народжений весною,
І у тобі своє майбутнє затаю.
26.03.2014 11:50 Ірина Червінська-Ман... => © |
 цікава спроба подати процес написання вірша, взаємодію поета і листка, але... ви можете краще |
25.03.2014 16:47 Дявяносто Девятьи Девять по Фаренг |
 Иногда за надуманной красивостью образов теряется логика |
25.03.2014 16:38 Олена Вишневська |
 Натхненно! |
25.03.2014 16:00 Світлана Рачинська => © |
 гарні слова для початку майбутнього! |
25.03.2014 09:30 Тетяна Белімова => © |
 Ви сьогодні із Анею на одній хвилі - хвилі народження поезії))) Аня нам відкривала секрети поетичної творчості))) Тепер ти, Романе! |
25.03.2014 02:35 Мальва СВІТАНКОВА |
 Цей вірш стане ще одним діамантом у вашій колекції. |
25.03.2014 02:31 Ганна Коназюк |
 Гарно, чуттєво!... |