21.03.2014 01:35
для всіх
173
    
  2 | 3  
 © Бойчук Роман

05:45 am

Мої будні усі починаються в п"ть сорок п"ять -

Позивними будильника, що на моїм телефоні;

В центрі стелі на кухні вмикається світло в плафоні

В час, коли у квартирі всі решта світильники сплять.


Приготовлені з вечора речі вдягають мене

І заварює камфорка першу, нового дня, каву...

Ось і сон мій уже остаточно в тій каві розтанув...

Знаю точно, незчуюсь, як день непомітно мине.


Я крізь ранок іду, а назустріч мені ліхтарі

У задумі стоять світлоликі залізні світила.

І останню зорю ніч у сонце-бокалі втопила...

Починаються будні мої у досвітній порі. ) 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.03.2014 11:06  Деркач Олександр 

Нагадало дворову пісеньку - встал я утром в шєсть часов, нєт рєзінкі от трусов)))а ще є у Сєкрєта пісенька - по утру надєв труси нє забудьтє про часи))))

 21.03.2014 09:32  Тетяна Белімова => © 

Так класно, Ром! Дуже сподобалося обігрування цього неживого електричного світла, що спалахує там, де ти проходиш)) Вимушена самотність поета, його перерваний сон!
Гарна поезія, жива із цікавими образами!

 21.03.2014 02:12  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікаво, а о котрій лягає спати ваш лг?))
:-) чудово!

 21.03.2014 00:25  Ірина Червінська-Ман... => © 

так цікаво, дбайливі речі, майже з людськими очима. дуже і дуже рельєфно) моє чудово