26.03.2014 23:21
лише 18+
276
    
  3 | 3  
 © Оксамит

Так чи ні?

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, де твоє і моє завтра, у скронях вітер свище. Не обіцяй, навіщо? Не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, там не завжди від тебе... (А. Хливнюк)
Не бійся втратити тих, хто не боїться втратити нас...

Вже навіть не поруч,

Вже навіть не в мріях.

Заховане сонце у хмари,

Немов у шовк тіло.

Нанизували намистинки

На тонку нитку довіри.

Летіли у снах синіх,

І крик розривав тишу...

Ніжність відкрила бажання,

Будив, бо спала так довго.

В очах тремтіння від щастя,

І змогу давав знову.

Зношене серце.

Сумління.

Хто, як не я?

Можливо...

Знаю! 

Не докричатись,

Останні птахи з півдня.

Життя, як зустрічна смуга,

Напевне вже розминулись.

Для когось робити вибір,

Для когось не повернутись...

Оксамит цікавиться

  • ОксамитМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2014 12:38  © ... => Світлана Рачинська 

Світланко, дякую!!!!!!!!!!!)))))))))))

 27.03.2014 11:11  Світлана Рачинська 

 27.03.2014 10:09  © ... => Тетяна Белімова 

Доброго ранку пані Тетяно, я дякую вам за те, що читаєте, і хочу Вам сказати, я теж читаю всі Ваші твори може не пишу відгуки. то тільки із за того що не можу висловити про прочитане, але котлети по київські роблю)))))))))) і невідомо кому повезло, навіть якщо він оженився на Кірі. Вдалого Вам дня!!!)

 27.03.2014 09:26  Тетяна Белімова => © 

Життя, як зустрічна смуга,
Напевне вже розминулись - майже як афоризм!

 26.03.2014 20:35  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую Світланко, до цього вірша шкода, не вмію поставити фотографію, яку у вас в контакті запозичила, де жінка у човні і в неї крила...

 26.03.2014 20:26  Світлана Рачинська => © 

Неймовірно зачепив ваш вірш. Зболено, рвучко і приречено...Відчутно, що написано серцем! Чудово!

 26.03.2014 18:46  Олена Вишневська 

Гірко, коли вже не докричатися..............
Чуттєво дуже....