пташка
У великій, великій кімнаті
Багато сидить пташечок..
Щебечуть щасливо пернаті
Лише ті....- без кліточок…
Там безліч поневолених….,
Понуривши дзьоби,
всі сплять….в клітках знедолені..
бо змучились вони…
Поринули в минулі дні...
однієї з пташок..-сни,
як славні пращури її
боролись за волю,
не боялись двобою вони!
з «круком» двобою!
Що на клітці сидить..
Збивши крила до болю
Його звідти звалить!
І проснулася птиця!
На оченятах сльоза..
але в них блискавиця!
Та пекельна гроза!
Розпрямивши затерплі крила,
Уявила політ в синім небі,
І дверцята у клітці розбила!
Вихід до волі! Так треба!
Защебетала пісню солов`їнну!
Взлетіла у небесну синь!
І потім вниз що духу на «крука»!
Насмерть з криком ЗГИНЬ!
Почули в клітках щебетання!
Проснулися всі ті хто спав!
Мертвий крук… і героя зітхання..
І замок з усіх кліток упав…!