31.03.2014 00:47

для всіх

409

10 | 10

 © Оля Стасюк

Останній вірш Шевченка

з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»

За вікном хиталися дерева,

Пес скавчав на довгім повідку.

Догорала свічка Кобзарева,

Тишею стелилася в кутку.

Мерехтіла свічечка до Бога,

Плуталася світлом серед віт.

Вірш «Чи не покинуть нам, небого…»

Важко так народжувався в світ.

Золотились стіни невисокі,

Тінями мінились по межі.

Із очей Шевченка лився спокій,

Та вогонь палав в його душі.

Відболів, відмучився за землю,

Відпекло за край і за народ.

Це уже закінчення, напевне, -

Час збиратись до нових висот…

Довгою була його дорога,

Але не пропала в забутті.

Вірш «Чи не покинуть нам, небого»

Став останнім у його житті.