02.04.2014 18:14
18+
231 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Оля Стасюк

Коли Мавка стає Людиною

Коли Мавка стає Людиною

білий вірш

Коли Мавка одягає маску Людини,

Вона піднімає голову

І розправляє плечі.

Її дихання стає рівним і спокійним,

А погляд ширяє вище звичайних стебел зеленої трави.

Але при цьому

Мавка схожа на загнану пташку,

Що від безвиході вдає із себе вільну.

Бо піднята голова чіпляється волоссям за лісове гілля,

На розправлені плечі не сяде жоден соловейко,

А вищий погляд не здатен вловити чистий колір першого проліска.


Коли Мавка одягає маску Людини,

Вона виглядає як горда, незалежна істота,

Що впевнено крокує сірою бруківкою,

І всі люди із захопленням дивляться на неї.

Мавка навіть не знає,

Що в цей момент на неї не гляне жоден чугайстр,

І жоден перелесник не захоче взяти її у свої обійми,

Адже ліси не сприймають гордості,

А в горах немає місця ні одній фальшивій посмішці.


Коли Мавка одягає маску Людини,

То, як Русалка, втрачає свій чарівний голос.

Її слова тепер схожі на кути залізобетонних блоків,

Що полонять зрозумілістю,

А не мелодійністю.

Але їх не почує жодна пташка,

Жоден ясен не відгукнеться на них шепотом листя,

Жодна квітка не повернеться у їхній бік, як до сонця,

Жодна гора не повторить їх далекою і дзвінкою луною.


Отож затямте

Перед тим, як натягати на Мавку маску Людини:

Їй легше стати каменем, ніж такою, як ви,

Легше кометою відлетіти назад у космос, –

Хоча ви знаєте, що комети назад не літають.

Тож не радійте, коли вона говорить завченими фразами

І окидає аудиторію гордим поглядом.

Зрозумійте нарешті,

Що саме в цей момент вона найдужче тужить за горами

І за вічним покликом дивного лісового чугайстра.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.04.2014 00:46  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно і романтично! 

 03.04.2014 17:35  Світлана Рачинська => © 

:) Маю за честь так називатись!!! Маєш рацію, Мавочко Оля))) 

 03.04.2014 14:54  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, Пані Мальво))) 

 02.04.2014 22:06  Мальва СВІТАНКОВА 

Ще одна чудова оповідь про юну мавку...

Сподобалась!♡

 02.04.2014 19:34  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Пані Тетяно! і ще й за те, що збагнули основний посил! озвучка - не знаю, певне, якість буде не дуже.... 

 02.04.2014 19:33  © ... => Тетяна Белімова 

Та ну, я таке не вмію))) я чорно-біле малюю, щось не дружу із розфарбовуванням) а щоб ще на комп`ютері - то взагалі фантастика)) 

 02.04.2014 19:31  © ... => Деркач Олександр 

Дякую) 

 02.04.2014 19:31  © ... => Світлана Рачинська 

спасибі... Еге ж, доводиться їм, бідним! а то як же ж витримати у запиленому, заасфальтованому місті.... між заасфальтованими серцями.... )))))) от і доводиться ховатись на Порталі) правда ж, Мавочко Світланко? 

 02.04.2014 17:40  Тетяна Белімова 

Олю! У незвичній для тебе манері вільного римування!
А ще, Олю, дуже хочеться озвучку цього твору!
Думки глибокі! Філософія сподобалася! Основний посил теж: завжди залишайся собою, щоб не трапилося! 

 02.04.2014 17:23  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарна картинка! Сама зробила??? Зараз буду читати! 

 02.04.2014 17:06  Деркач Олександр => © 

Дуже сподобалось, цікава тема 

 02.04.2014 17:01  Світлана Рачинська => © 

Люди, не шукайте у мавках собі подібних!!! Вони, легкоранимі, нехтують різного роду масками... Єдині істоти, від яких вони маскуються - це ви!!!
Олю, чудово! Так емоційно і пережито...