Онлайн - це ілюзія!
Самотня еротика, роздягнені душі!
Завмерши, з екрану сміються з істот,
Що світом інету самі себе душать,
Вдаючи, що прагнуть етичних висот!
Кохання в мережі, бездушні сторінки,
Натомість віджитих вебральних речей.
Навіщо кохати лиш усмішку жінки,
Тонути в тенетах бездонних очей?!
Доволі ж зображень оголених мавок,
Що тягнуть на дно у байдужості ніч.
А як же омріяний з кавою ранок?
Онлайн - це ілюзія! Ось в чому річ!