Як же хочеться...
Як же хочеться зараз вийти на двір і кричати
Немов сивий вовк, що виє востаннє в житті.
Як же хочеться зараз усім на землі розказати
Як подобаються мені очі прекрасні твої.
Серце груди розриває в лахміття,
І душа так не звично бринить
Кожна часточка зараз бажає,
Щоб побачить тебе хоч на мить.
Щоб почути твій голос чарівний,
Немов музика в райськім саду,
Щоб побачить твій лик неможливо красивий,
Я думками до тебе, що хвилини іду.
А твій сміх це звучання всіх арф янголяток,
Що лунає ще й досі в душі.
Певен, що краще ніж ти і годі шукати
Моїй щасливо-нещасній душі.
початок червня