12.04.2014 13:10
18+
140
    
  4 | 5  
 © Ірина Червінська-Мандич

Бузково-перламутрові слова твої

Кричи, кидай ними у бездонне пекло

Людське – ти знаєш, що

Сферичні звуки невидимою гумою

Та й об бетон, що гулко віддзвенів

Ще вчора за міфічного Гороха,

Котрим усі надщерблюють ігнор –

Оте прозоре тло кунсткамерних печер,

Де сам від себе чоловік втекти не може,

А розламати бронь – немає зброї,

І вітер свище у кишенях співчуття.



26.03.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.04.2014 15:48  Деркач Олександр => © 

дуже сподобалось

 12.04.2014 22:18  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікава поезія. Сподобались також і роз`яснення про "бузкових" особистостей...
Пізнавально!

 12.04.2014 22:01  Ганна Коназюк => © 

Класні вірші... Цей взагалі в душу запав...)))

 12.04.2014 11:54  Тетяна Белімова => © 

Про бузково-перламутрові слова... Замислилася! Оце та метафора - пафосно-іронічна! Вбиває опонента відразу!