Ірина Червінська-Мандич ПАГОРБ
Я посадила сьогодні
Кругом свого Сида
Терен.
Вчора місяць витанцьовував feis
Разом із веселою фейрі
На чорних кулях-плодах.
А я те побачила,
Коли видивляла тебе
На сріблі дороги-меча,
Устромленого в міжгоризонтя.
Вір, я не боюся фоморів,
Що тихо чатують під берегом моря,
Бо ти, як і Найсі,
Підеш за своєю Дейдре,
Що кличе додому, до Ши,
Де стелять нам постіль
Зі свіжого зела
У сукнях летких груагах.
15.04.2014
17.04.2014 14:15 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудовий такий міфічний вірш! Зноски дуже допомогли в осмисленні! )) |
17.04.2014 13:38 Ганна Коназюк => © |
 Дуже вишукано і гарно! Чудово!!! |
16.04.2014 12:52 Світлана Рачинська => © |
 А танці їхні просто магічні) Заворожують... |
16.04.2014 12:49 Світлана Рачинська => © |
Міфічна Ірландія... Просто пагорб, де зустрічаються реальність і потойбіччя... Захоплююсь!!! |
16.04.2014 11:12 Тадм => © |
 казково :) |
16.04.2014 10:01 Тетяна Белімова => © |
 Інтерактивне плетиво!))) Супер! |