21.04.2014 13:34

для всіх

26958

34 | 35

 © Тетяна Чорновіл

ВІРШИКИ КУЛЬБАБКИ

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Жовті віршики-кульбабки
Запашні вдягнули шапки.
Запишались у дворі
Для розваги дітворі.

На кульбабках залюбки

Примостилися  жуки

Дощик крапне –  то з квіток

Заберуться під листок.

@  @  @

РАЗ – кульбабка край доріжки,

ДВА – кульбабка біля ніжки,

ТРИ – кульбабка без жука,

Ще ЧОТИРИ – з-під листка,

П’ЯТЬ – пушинки розлетілись.

Далі – пальчики скінчились.

@  @  @

У кульбаб між пелюсток

Джміль вишукував медок

І носив його джмелисі,

Бо в хатинці на узліссі

На сніданок їсти звик

Кульбабовий медовик.

@  @  @

В небесного сонечка

Квітне в травах донечка.

Запашна у неї шапка.

Ім’я в донечки – Кульбабка.

@  @  @

На поле хом’як через гай навпрошки

Іще до схід сонця з мішками  побіг,

Щоб заготувати з кульбаби листки

На юшку, зелені борщі і пиріг.

Зірвав наостанок ще й кілька квіток.

- Зварю, – каже, – з них солоденький медок!

@  @  @

Квітка в травах золотилась,

У хустинку нарядилась.

В запашній її хустинці

Не цукерки, не гостинці.

У хустинці мами-квітки

Вже ростуть зернятка-дітки

Скоро, скоро понад лугом

Розлетяться ніжним пухом.

@  @  @

Сів метелик на кульбабку,

До медку покликав бабку

Комара, дві мошки й муху.

Глядь! Павук повзе щодуху!

Всі з кульбабки від біди

Розлетілись хто куди!

@  @  @

На луках весняних погожої днини

Розквітла кульбаба, пахуча, пригожа,

Тягнулась до сонечка з дудки-стеблини,

Й сама була трішки на сонечко схожа.

Пройшло небагато квітучого часу,

Й пелюстки зробились пушинками хутко,

Як тільки війнув вітерець, вони зразу

До неба злетіли. Лишилась лиш дудка.