24.04.2014 17:30
для всіх
180
    
  3 | 3  
 © Шкромида Іванна

Де мені бути

Де мені бути

Бодай облишити жертвоприношення,

в мені живого - на згинах пальців:

чужих історій торкаюся похапцем - 

завжди нестерпно болить. Завжди.

І серед натовпу - вже напіврозчином,

і серед стін - розтікаюся довше.

І ти до мене - лише напівголосом:

"Пальці у тебе холодні..."


Може...


Кожна незвідана траєкторія

тягнеться десь від Північного Полюса,

і я трамбую холодні простори.


В когось ще досі - одна мерзлота.


Де мені бути.

Чую все.

Руки часто говорять гучніше людей.


І серед натовпу, як при застуді,

довго не знаєш,

як тобі буде.



Чернівці, 23.04.14

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.04.2014 17:29  Тадм => © 

закінчення дуже сподобалось

 24.04.2014 22:45  Тетяна Белімова => © 

Цікавий твір - і за формою, і за змістом. Останній тривірш вразив своєю афористичністю! Класна картинка! У тему, так би мовити))

 24.04.2014 19:27  Деркач Олександр => © 

Сподобалось