24.04.2014 23:31
for all
135 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Вічний рай

Вічний рай

Лечу туди, де мама колихала,

Де босих ніг ще бачу я сліди,

Зранку зозуля в лузі закувала,

Голосно рахуючи роки.


Вони летять ген-ген за небокрай,

Їх зупинити вже ніхто не в змозі,

А в серці ще живе той вічний рай,

Черемуха сховалась в верболозі.


Той аромат за душу аж бере,

Ніч не вгаває пісня солов’їна,

У небі місяць, мов човен пливе,

Це моя рідна ненька Україна.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.04.2014 20:35  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Світлано! 

 25.04.2014 14:10  Світлана Р... => © 

красиво