***
Любить сидіти на оцій горі,
Лишень одна, отак на самоті.
Легенький вітерець, іграючи з волоссям,
Шепоче пісню про її самотність
"Чому одна?" спитаєте мене,
"Ніби нормальна, розум, врода є"
Спитайте в вітру, що на самоті
Гуляє на віддаленій горі.
Він вам розкаже все що знає,
Чому одна, може когось кохає,
Може додому неохота йти
Тому що мрії манять не туди
Лишень один він усе про неї знає
Бо більш ніхто уваги не звертає
На її біль, печаль та горе
Що ллється не рікою, цілим морем.
Тай нащо вам про це питати,
Бо ж ще не зможете нормально спати
А вона ж сидітиме на її горі
Лишень одна, отак на самоті
Львів, гори,