Лісова пожежа
з рубрики / циклу «Дива Карпат»
Стояли сосни, як високі вежі,
Чорніли на оранжевому тлі.
Це вже не захід сонця був – пожежа,
Велике лихо нашої Землі.
Тріщали граби і кущі ламались,
Сріблястий попіл падав з гілля вниз.
Мале зайча, що у сільце попалось,
Останнім криком сколихнуло ліс.
Трава горіла. І палало листя.
Все спопеліло за два дні дотла.
Десь вдалині, під сонцем променистим,
Холодна річка байдуже текла.
Тепер цей ліс – як чорна домовина
З хрестами сосен зверху, на горі.
Стоїть собі він, пам`ятник Людині,
Мабуть, мільойонний на усій Землі.
