Розставались нишком
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Розставались нишком,
Так і не зійшовшись,
Так і не кохавши,
Так і не людьми…
Шурхотіла книжка
Сторінковим шовком,
З вітром побратавшись,
Розійшлися ми.
Поглядом з’єднались,
Словом були разом,
У думках – любили,
В дії все ж – жили…
Доля, мабуть, гралась
Із чарівним часом:
Дарувала – хвилю,
Тисла – півзими.
Доживали лютий
Начебто без болю,
Начебто без суму,
Начебто без сліз…
І була нескута
Тільки наша воля,
І боролась з шумом,
Падала униз.
Тільки подивившись,
Ти загладив лихо,
Тільки одним словом
Дав мені вірші.
Ми, і не зустрівшись,
Розійшлися тихо,
Ніч тягла шовкові
Ниточки з душі.
