19.01.2014 23:43
18+
240
    
  10 | 10  
 © Оля Стасюк

Розставались нишком

Розставались нишком

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Розставались нишком,

Так і не зійшовшись,

Так і не кохавши,

Так і не людьми…

Шурхотіла книжка

Сторінковим шовком,

З вітром побратавшись,

Розійшлися ми.

Поглядом з’єднались,

Словом були разом,

У думках – любили,

В дії все ж – жили…

Доля, мабуть, гралась

Із чарівним часом:

Дарувала – хвилю,

Тисла – півзими.

Доживали лютий

Начебто без болю,

Начебто без суму,

Начебто без сліз…

І була нескута

Тільки наша воля,

І боролась з шумом,

Падала униз.

Тільки подивившись,

Ти загладив лихо,

Тільки одним словом

Дав мені вірші.

Ми, і не зустрівшись,

Розійшлися тихо,

Ніч тягла шовкові

Ниточки з душі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.01.2014 00:07  Світлана Рачинська 

Так торкає... незабутнє розставання у тебе вийшло...

 20.01.2014 23:06  Деркач Олександр => © 

Дуже класно!

 20.01.2014 19:00  Ірина Затинейко-Михалевич 

чудова поезія!

 20.01.2014 17:49  Коруняк Жанна Борисовна... => © 

Дуже гарно заколисуюче.

 20.01.2014 17:49  Коруняк Жанна Борисовна... => © 

Дуже гарно заколисуюче.

 20.01.2014 17:21  Маріанна => © 

Чудово!

 20.01.2014 14:11  Олена Вишневська 

Дуже гарно! До душі....

 20.01.2014 13:34  Тетяна Белімова => © 

Сумна тема, але звучить попри все не сумно. У чому парадокс полягає? Не можу зрозуміти. Так, меланхолія, так, осінь - спад - кінець цвітіння. Але я шпаринка для надії)))

 20.01.2014 05:22  Аванна 

Не знаю, як коментарна математика, а вірш - чудовий " =)"

 20.01.2014 01:47  Марієчка Коваль 

Якби побачила такого кольору суцільний покрив листяний в лісі - на місці б і спочинулась.
а вірш відмінний щось в ньому пісенне.

 20.01.2014 00:30  Мальва СВІТАНКОВА 

Боляче... та коли одні двері зачиняються, відчиняються інші.
Вірш цікавий.

 20.01.2014 00:10  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно й лірично про сумне!

 19.01.2014 20:44  Сашко Новік => © 

дуже. плюс=)