24.07.2014 18:20
© Оля Стасюк
Карпатам
з рубрики / циклу «Дива Карпат»
Вечірня спека – ніжна і крилата,
Зірковий спалах тільки-но затих.
Не вистачає тільки вас, Карпати,
Таких стихійних і таких простих.
Сьогодні ви мені прислали хмарку, -
Спасибі вам, низький уклін за це.
Ну як я? Файно. Вчитуюсь в Ремарка.
А ви, зіркові, як там? Стоїте?
Рубають шубку вашу? Чи ще й садять
На ваших схилах молоденький ліс?
Я ж скучила за шумом водоспадів,
Їх не замінять шелести беріз.
Коли вже буду? Поки що не знаю.
Такі думки… Швидкі, немов стрижі.
Саму себе по крихтам позбираю, -
І повернуся в рідний край душі.