Мальва Світанкова Тш...
Тш-ш-ш-ш-ш-ш...
З дощем зливаючись, летиш...
Думки приземлені облиш,
Пірнувши в себе.
Тш-ш-ш-ш-ш-ш...
Стихійне диво в краплі зриш,
В сплетінні сонця мерехтиш -
Душі потреба?...
Тш-ш-ш-ш-ш-ш...
Проймає злива спраглий вірш
Аби у просині чіткіш
Черпнути неба.
24.05.2014 21:51 Яворський Олександр => © |
 дуже цікаво!!! мелодійно й красиво! аж дивно, що дощ може на таке надихнути) |
13.05.2014 15:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! |
13.05.2014 08:32 Деркач Олександр => © |
 цікаво, гарно |
12.05.2014 23:27 Ганна Коназюк => © |
 Чарівно!!! Дуже сподобалось!!!)) |
12.05.2014 22:50 Тетяна Белімова => © |
 Класне таке звуконаслідування вийшло! Ніби глухі і шиплячі, а в поєднанні із сонцем і зливою - все одно гарно! |
12.05.2014 22:48 Панін Олександр Мико... => © |
 Воїстину - небесна поезія. |
12.05.2014 16:56 Маріанна => © |
 Чудово! |
12.05.2014 16:28 Світлана Рачинська => © |
 черпнути неба - якби ж.... Дуже гарненько , сподобалось! |
12.05.2014 14:03 Якобчук Павло => © |
 Загадковість та глибина. Сподобалось. |