10.05.2014 00:02
для всіх
245
    
  6 | 7  
 © Журенкова Лариса

Не треба поки хлопчика будить

У затінку старезної верби, 

Там, де у землю вгрузла біла хатка, 

У різнотрав`ї стигнуть квіт-меди, 

Принишкло в люлечці дитятко.


Йому ще не відомі хижі сни, 

Не пахне чисте небо полинами.

Молочні ріки буйної весни

Ведуть у даль казковими стежками.


Там братиком ще вовчика зовуть, 

Сестричкою -  руду хитреньку лиску.

У рукавичці дружно всі живуть, 

Не точать на сусіда зуби нишком.


Та час невпинно, швидко пробіжить, 

Попереду хлопча ще грім розбудить.

Не треба ж поки хлопчика будить -

Нехай у казці трішечки побуде...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.05.2014 12:56  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
Нічого, виросте - знайде в душі місце для казки!
Украінці - такі! ))

 10.05.2014 10:40  Тадм => © 

гарно, життєво