28.04.2014 21:17
for all
250 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Журенкова Лариса

За сьогодні, мій тату, пробач...

У нас сьогодні поминальний день...

"Прости нам борги наші, яко же ми прощаєм боржникам нашим" ("Отче наш")

Тобі, певно, хотілось тепла,

Мій непрощений тату.

Я ж на зустріч, пробач, не прийшла...

Стогін то чи розплата?..


До сих пір, скільки літ, скільки літ...

Я не можу простити.

Ти мій меч, ти мій сором, мій біль -

Маю я відпустити...


Недолюблена, тихо бреду -

Я ж жадала любові...

Скоро в вік твій і я увійду -

Примирюся з тобою.


Сильна й вперта, у тебе, як бач,

І вразлива, як мати.

За сьогодні, мій тату, пробач...

Я учуся прощати...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.03.2016 17:11  Ольга Моцебекер => © 

Щемливо і життєво.  

 28.04.2014 22:15  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую за розуміння і співчуття, Мальво, адже непросто відпустити біль чи образу... 

 28.04.2014 20:46  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сумно, болісно... - розумію.співчуваю.Добре, що зважились відпустити.