Ірина Червінська-Мандич Біженець
Перетинаю день-кордон,
Мов біженець із воєн,
Тікаючи від болю в голові,
Від переповнених причалів
Печаллю й біллю
Розпущених вітрил
Вчорашніх каравел,
І сонце у червонім
Прихилиться до скроні,
І хмарами ліловими,
Долонями пухнастими
Пригладить розкуйовджені
Волосся і думки.
І що мені той горизонт,
Обмацаний дорогами,
Якщо на нім нема тебе,
А тільки тінь твоя?
10.05.2014
06.06.2014 15:37 Марина Моренго => © |
 Прочитала декілька Ваших віршів (вибірково), цей сподобався найбільше. У Вас цікавий потік ідей, образів, думок, але, як на мене, дещо сумбур у подачі. Ніби уява намалювала одне, але слова не змогли до кінця описати. Та то моя особиста думка, прошу не ображатись. Ваша філософія справді цікава. |
13.05.2014 07:44 Тетяна Белімова => © |
 Тінь))) Класно! |
13.05.2014 07:39 Деркач Олександр => © |
 Класно |
12.05.2014 22:26 Ганна Коназюк => © |
 Дуже!..Сподобалось!!! |
11.05.2014 14:57 Світлана Рачинська => © |
 істотніших розкуйовджених думок, не стрічала... дуже... |
11.05.2014 14:17 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 "Розпущені вітрила |