Що ти скажеш, милий друже?
Що ти скажеш, милий друже, про мої зітхання?
В печінках тобі сидить це нове кохання?
Чи до неба підіймає, ніби маєш крила?
Чи як вітер роздирає, наче ті вітрила?
Що ж ти скажеш, милий друже?
На кого чекаєш?
Як там справи? Чи не дуже?
Телефон вмикаєш?
Чи не знаєш де подіти ці козацькі очі?
То скажи, чого ти хочеш! Чи не маєш мочі?
Розкажи і їй, і світу! Чого ти чекаєш?
Розкажи про свої крила! Чи сили не маєш?
Чоловіча ваша доля така нелегкая!
Як полюбиш, то вже любиш про світ забувая...
Забуваєш і про неньку, і про заборони
Не дають тобі спокою осіннії грони...