22.11.2016 10:29
18+
149 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Оля Стасюк

Боже милий, дай мені любити

Боже милий,  дай мені любити

Рветься дощ в лавандовій блакиті, 

Рук, плечей торкається і вуст.

Боже милий, дай мені любити:

Я ж сама любити не навчусь -

Буду мати в серці осад чорний, 

В сумнівах безсило втрачу час, 

Ще й поставлю у душі кордони

Із недобрих, зайвих парафраз.

Дай мені святий цей хрест любові;

Рук не стане – серцем понесу.

Ген мені віщує пурпурово

Небо темне муку і грозу...

Хай минуть всі муки, грози, скверни, 

Хай любов не зводиться на пил.

Хай любові випещені зерна

Виростуть у двійко сильних крил.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.11.2016 18:17  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Чудова поезія!
Така світла і життєдайна!!! 

 22.11.2016 12:52  Тетяна Чорновіл => © 

Думаю, Олю, твої бажання почуті і все збудеться в чарівну мить.
А вірш чудовий! 

 22.11.2016 10:31  Тетяна Белімова => © 

Так і буде, як ти просиш... Бо чого прагнемо, те і маємо.
А цей дар і вміння дійсно особливі.